Гештальд терапія: мистецтво доводити цикли до завершеності.
Модель: Карлота Ветзель. Фотографія: Марк Ветзель.
Гіа & Осіо Лейда (Guia & Ocio Lleida), квітень 2005 року.
Зцілення.
Гештальд терапія: мистецтво доводити цикли до завершеності.
У багатьох з нас є незавершені життєві цикли, які ми не знаємо як довести до кінця. Шокуючі події з нашого дитинства, якісь сімейні динаміки, недоліки чи надлишки у нашому вихованні, аб’юзи, втрати та інщі можуть спровокувати в майбутньому імпульсивності, залежності та депресію. Гештальд запрошує нас до усвідомлення наших шаблонів поведінки, персонажа якого ми створили та допомагає нам завершити цикли у правильній формі. Ми стоїмо перед вітриною і бачимо, щото що нам подобається. Що відбувається, коли ми приковуємо увагу до цієї речі? Ми бачимо її, ми оцінюємо її на першому плані, але існує і задній план, контекст із тисячі речей, що можуть бути там або відбуватися там: є ще більше предметів на вітрині, люди всередині магазину, люди, що проходять повз, автобус гальмує на зупинці, двоє чоловіків говорять на розі… із заднього плану, з контексту вистрибнула фігура, яка привертає нашу увагу і для нас на першому плані.
Гештальд терапія ґрунтується на цих поняттях заднього плану та фігури, щоб пояснити як ми задовольняємо наші потреби. Наприклад, людина відчуває спрагу. Це і є фігура: потреба, яка спливла на перший план із заднього. Необхідно терміново вгамувати спрагу, що виникла як фізичний прояв. Негайно людина усвідомлює: «я хочу пити». Вона виявляє активність і рухається, щоб здобути воду. Зрештою вона знаходить воду, п’є її та задовольняє потребу. Цикл чи «фігура» спраги завершився. Це дуже показовий приклад цієї терапії. Гештальд означає «фігура чи конфігурація» і її мета допомагати людям доводити цикли до завершеності. Деякі незавершені цикли не так легко закрити як з прикладом спраги: існують життєві цикли, які не змогли завершитися, може тому, що ми були дітьми і не знали як це зробити. Труднощі випробувані у дитинстві і те, як вони втілилися, можуть викликати в людини почуття внутрішньої порожнечі і не знання як заповнити її. І так починаються імпульсивності, залежності або він впадає в депресію… симптомів може бути безліч. Як довести цикл до завершеності?
Процесуально-експериментальна терапія.
На Гештальд терапії пацієнт не зупиняється на поясненні того, що з ним відбувається. На початку терапевт запрошує пацієнта звернути увагу на тут і зараз, на свої відчуття, тіло, жести. Починаючи з цього, він може запропонувати якісь засоби для пояснення відчуття: «відчуваю тиск у грудях» говорить пацієнт. Терапевт пропонує уявити, що це, що тисне в грудях. Наприклад, це може бути величезний камінь. Пацієнт може наділити камінь здатністю говорити. Якби він міг казати, щоб він сказав? Ось так, під час сеансу Гештальд терапії, яка є експериментальною терапією, пацієнта запрошено прожити дану ситуацію, а не просто говорити про неї. Тому що, кажучи, створюються промови, міркування про те, що відбувається і хоча слова важливі, щоб інтегрувати те, що відбувається, ми повинні берегтися, щоб вони не відволікали нас від суті. Тому терапевт також звертає увагу на те, як пацієнт проживає досвід. У Гештальд терапії говориться що ми, люди, приймаємо деякі позиції для прийняття тих чи інших життєвих ситуацій, але в багатьох випадках ці позиції є «фальсифікацією» того, ким ми насправді є. Ми створили собі персонажа, який стикається з ситуацією з позиції справедливості, диктаторства, вибагливості, агресії, захоплення, жертви… Але чи насправді ми такі чи нам так «вигідно»? У цьому сенсі Гештальд запрошує людину усвідомити ці шаблони та виявити всі прояви тому, що одного разу усвідомлені, всі прояви перетворюються в ресурси.
Інструменти терапії.
Уявимо пацієнта, який все ще відчуває сильні емоції з приводу минулих дитячих епізодів, пов’язаних з батьками. «Проблема» у тому, що його батьки вже померли… як довести до завершення цей цикл? Іноді це так легко, як просто попросити пацієнта висловити все за роки накопичене всередині (звідси відчуття тиску в грудях).
Для всього цього у Гештальда налічується безліч інструментів, всі вони нескінченно креативні: психодраматичні та експресивні техніки, візуалізації, спрямовані фантазії або техніка «порожнього стільця» та багато інших.
Так, пацієнт сідає на один стілець, а навпаки на порожньому стільці уявляє сидячому свого батька. Настав час висловити все недомовлене. Пацієнт звільняється і пересідає на порожній стілець, приймаючи місце свого батька.
Що б йому сказав батько? Що з ним справді відбувалося? Може це не зможе вирішитися на першому сеансі, але пацієнт зможе усвідомити нові сторони та полегшити їхню вагу. У цей момент коли фігура втрачає енергію і потроху переходить на задній план, цикл досягає завершеності.
Текст: Жоан Ґарріґа (директор Гештальт Інституту Барселони).
Терапії, курси та навчання у Лейді: Коучинг Лейда і Ісурі Гештальт Лейда. Чус Боррель Феліу.
Український переклад: Вікторія Слатіна.
Опубліковано в журналі Ґіа & Осіо Лейда (Guia & Ocio Lleida). Квітень 2005 року. Випуск 39. Сторінки 128-129.